Сьогодні: неділя, 23 квітня 2017  
ПошукПошук:

ОпитуванняОпитування

Посилання
Офіційне Інтернет-представництво Президента України
Веб-портал органiв виконавчої влади України
Луганська обласна державна адміністрація

Марківська РДАДіяльність РДА
Україна - ЄС


Вільна торгівля для України


Європейський Союз – це сім’я демократичних європейських країн, які об’єдналися заради миру та процвітання



Євросоюз – це не держава, що має замінити існуючі держави, і він також значно більший за будь-яку міжнародну організацію. Фактично ЄС єдиний у своєму роді. Країни, що входять до його складу заснували спільні інституції, яким було делеговано частину їхніх суверенних повноважень, завдяки чому, стало можливим приймати рішення з конкретних питань, які становлять суспільний інтерес, на європейському рівні. Таке об’єднання суверенних повноважень також називається «європейською інтеграцією».



Історичні корені Євросоюзу – у Другій світовій війні



Ідея європейської інтеграції була задумана для того, щоб більше ніколи не повторилися масові вбивства та руйнації, що відбувалися під час Другої світової війни. Вперше цю ідею запропонував Міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман у промові, яку він виголосив 9 травня 1950 року. Цей день став днем народження Європейського Союзу, і тепер щороку святкується як День Європи.



Початок: війна і мир



Протягом багатьох років Європа була ареною частих і кривавих воєн. З 1870 по 1945 роки Франція та Німеччина воювали між собою тричі, зазнавши при цьому страшних людських втрат. Саме тому в середині минулого століття кілька європейських лідерів дійшли висновку, що єдина можливість забезпечити довготривалий мир між їхніми країнами полягає у їх політичному та економічному об’єднанні.



Саме тому у 1950 році Міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман запропонував об’єднати вугледобувну та сталеливарну промисловості Західної Європи. В результаті цього у 1951 році було засновано Європейське об’єднання вугілля та сталі (ЄОВС), до якого увійшло шість країн: Бельгія, Західна Німеччина, Люксембург, Франція, Італія та Нідерланди. Право приймати рішення з питань, які стосувалися вугільної та сталеливарної промисловості у цих країнах, було передано незалежному наднаціональному Верховному органу, першим президентом якого став Жан Монне.



Від трьох співтовариств до Європейського Союзу



Європейське об’єднання вугілля та сталі функціонувало настільки успішно, що за кілька років шість його країн-учасниць вирішили піти далі та об’єднати також інші галузі економіки. У 1957 році вони підписали Римські договори, якими було засновано Європейське співтовариство з атомної енергії (Євроатом) і Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС). Країни-учасниці цих співтовариств домовилися про скасування торговельних бар’єрів між ними та формування «спільного ринку».



Маастрихтський договір 1992 року (або Договір про Європейський Союз) запровадив нові форми співробітництва між урядами країн-членів, зокрема з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки, а також у сфері правосуддя та внутрішніх справ. Через доповнення існуючої системи Співтовариств такою міжурядовою співпрацею, Маастрихтським договором було засновано Європейський Союз (ЄС).



Існує п’ять інституцій ЄС, кожна з яких відіграє свою конкретну роль



Європейський парламент (обирається громадянами країн ЄС);



Рада Європейського Союзу (представляє уряди країн ЄС);



Європейська Комісія (рушійна сила та виконавчий орган ЄС);



Суд Європейського Союзу (забезпечує дотримання законодавства ЄС);



Рахункова палата або Суд аудиторів ЄС (контролює ефективне та законне використання коштів з бюджету ЄС).



 



З цими інституціями співпрацюють ще п’ять важливих органів:



٠ Європейський економічний та соціальний комітет (представляє думку громадських організацій з економічних та соціальних питань);



٠ Комітет регіонів (представляє думку регіональної та місцевої влади);



٠ Європейський центральний банк (відповідає за монетарну політику та здійснює управління грошовою одиницею ЄС - євро);



٠ Європейський Омбудсман (уповноважений з прав людини – розглядає скарги громадян щодо неналежного функціонування певної установи чи органу ЄС);



٠ Європейський інвестиційний банк (сприяє досягненню цілей ЄС через фінансування інвестиційних проектів).



Ця система управління доповнюється цілою низкою інших органів та відомств.



Верховенство права є фундаментальним принципом Європейського Союзу



Всі рішення та процедури ЄС спираються на договори, схвалені всіма країнами ЄС. На сьогодні їх – 27. У перші роки існування ЄС співробітництво між країнами, що входили до нього, здебільшого стосувалося торгівлі та економіки, однак нині ЄС також дбає і про багато інших актуальних питань, зокрема таких, як, дотримання громадянських прав, забезпечення свободи, безпеки та правосуддя, створення нових робочих місць, сприяння регіональному розвитку, захист довкілля, а також проведення роботи з глобалізації в інтересах усіх і кожного.



Інтеграція означає спільну політику



Економічна та політична інтеграція між країнами Європейського союзу означає, що ці країни повинні приймати спільні рішення з різних питань. Таким чином країни ЄС розробили спільну політику у дуже широкому спектрі галузей: від сільського господарства – до культури, від прав споживачів – до умов конкуренції, від охорони довкілля та використання енергії – до транспорту та торгівлі.



Спочатку основна увага приділялася розробці спільної комерційної політики у вугільній та сталеливарній галузях і сільському господарстві. Згодом, у міру виникнення потреби, додавалися й інші галузі. Деякі ключові політичні цілі змінювалися внаслідок зміна обставин. Наприклад, раніше головним завданням сільськогосподарської політики було виробництво великої кількості дешевої продукції, а нині – підтримка передових методів виробництва нешкідливих для здоров’я і високоякісних продуктів харчування та охорона довкілля.



Єдиний ринок: подолання бар’єрів



Країнам ЄС знадобився певний час, для усунення всіх бар’єрів між ними і перетворення «спільного ринку» на справжній єдиний ринок, у межах якого можуть вільно рухатися товари, послуги, люди та капітал. Формально створення єдиного ринку було завершено наприкінці 1992 року, однак сьогодні ще існує потреба його вдосконалення, наприклад необхідно створити справжній єдиний ринок фінансових послуг.



У 90-х роках минулого століття людям стало простіше пересуватися по території Європи, оскільки було скасовано паспортну та митну перевірки на більшості внутрішніх кордонів ЄС. Важливим наслідком цього стало зростання мобільності громадян Європи. Так, з 1987 року за підтримки ЄС більше мільйона молодих європейців змогли навчатися за кордоном.



Шенген: люксембурзьке село, що стало символом Європи без кордонів



Угода, підписана 14 червня 1985 р. в невеликому селищі Шенген в найменшій країні Європейського Союзу - Люксембурзі, стала символом принципово нового етапу розвитку європейської інтеграції. Історичні рішення, прийняті в Шенгені, набули чинності більше, ніж через вісім років: підписана 19 червня 1990 р. Конвенція про ратифікацію Шенгенської угоди набула чинності з 1 вересня 1993 р. Фактична ліквідація внутрішніх кордонів між державами - учасницями Шенгенського договору стала ще одним важливим кроком на шляху до єдиної Європи.



Власне, безперешкодний вільний перетин "внутрішніх кордонів" між країнами Європейського Союзу існував і до Шенгена. Але стосувався виключно громадян цих країн. Наприклад, українець, який в "дошенгенську епоху" отримав візу, що давала йому право знаходитися певний час, скажімо, в Німеччині, міг перебувати тільки в цій країні ЄС. Його поїздка, наприклад, до сусідньої Франції була б вже порушенням закону.



Зараз Шенгенськая конвенція діє на території Австрії, Бельгії, Греції Данії, Іспанії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Німеччини, Португалії, Фінляндії, Франції, Швеції і 10 країн, що стали членами ЄС минулого року (Латвія, Литва, Естонія, Кіпр, Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща, Словенія, Мальта). До договору приєдналися і країни, які не є членами співдружності - Ісландія, Норвегія, Швейцарія. В той же час члени ЄС Великобританія і Ірландія приєднуватися до Шенгенському угоди не поспішають.



Шенгенські домовленості передбачають скасування паспортного контролю на внутрішніх кордонах держав, які приєднуються до угоди. Для громадян "третіх країн", які прибувають з поїздками приватного або ділового характеру в країни шенгенскої зони, розроблені візи єдиного "шенгенского зразку". Така віза може бути дійсною на термін, який не перевищує шести місяців, і дозволяє власнику цієї візи в цілому провести на території "Шенгена" не більше трьох місяців із згадуваних шести. При цьому шенгенська віза, видана будь-якою країною, яка приєдналася до Конвенції, робить перебування власника візи протягом усього терміну її дії абсолютно легальним не території всіх шенгенских країн.



Єдина валюта: євро в кишені



У 1992 році було прийнято рішення створити в рамках ЄС Економічно-валютний союз (ЕВС) і запровадити єдину європейську валютну одиницю, управління якою мав здійснювати Європейський центральний банк. Єдина європейська валюта – євро – стала реальністю з січня 2002 року, коли банкноти та монети євро замінили національні волюти у 12 країн ЄС (Бельгії, Німеччині, Греції, Іспанії, Франції, Ірландії, Італії, Люксембурзі, Нідерландах, Австрії, Португалії та Фінляндії).



Єдина родини зростає



Євросоюз збільшився завдяки кільком успішним хвилям приєднання нових країн. Так, Данія, Ірландія, Велика Британія стали членами ЄС в 1973 році. За ними приєдналися Греція у 1981 році, Іспанія та Португалія – у 1986. Австрія, Фінляндія, Швеція – в 1995 році.



У 2004 році Європейський Союз радо привітала десять нових країн: Кіпр, Чеську Республіку, Естонію, Угорщину, Латвію, Литву, Мальту, Польщу, Словаччину та Словенію.



В 2007 році членами ЄС стали Болгарія та Румунія. У 2005 році Хорватія, Туреччина та Македонія розпочали переговори щодо вступу.



Зовнішні стосунки Європейського Союзу



Один лише розмір Європейського Союзу в економічному, торгівельному та фінансовому відношенні робить його справжнім світовим гравцем. Євросоюз має цілу мережу договорів з більшістю країн і регіонів світу. Найбільша міжнародна торгова сила та батьківщина євро – другої світової валюти, - ЄС щомісячно витрачає 500 млн. євро на підтримку проектів допомоги, що реалізуються на всіх п’яти континентах.



З часу свого утворення у 1950-х роках Європейський Союз розвивав відносини з рештою країн світу на засадах спільної торгової політики через надання допомоги на розвиток і укладання офіційних угод про торгівлю та співпрацю з окремими країнами чи регіональними об’єднаннями країн.



У 1970-х роках ЄС розпочав надавати гуманітарну допомогу по всьому світу. З 1993 року, згідно з Маастрихтським договором, він розвивав спільну зовнішню політику безпеки для забезпечення можливості спільної діяльності у випадках, що стосуються інтересів ЄС як єдиного цілого. У питаннях, що мають відношення до тероризму, міжнародної злочинності, торгівлі наркотиками, нелегальної міграції та глобальних проблем, таких, як захист навколишнього середовища, ЄС також тісно співпрацює з іншими країнами та міжнародними організаціями.



Спільна торгівельна політика ЄС діє на двох рівнях. По-перше, у рамках Світової організації торгівлі (СОТ) ЄС бере активну участь у встановленні правил багатосторонньої системи світової торгівлі. По-друге, ЄС укладає власні двосторонні торгівельні угоди з країнами або регіональними об’єднаннями країн.



У середині 1970-х років допомогу на розвиток і співпрацю, яка спочатку направлялася країнам Африки, ЄС почав також надавати державам Азії, Латинської Америки, південного та східного Середземномор’я.



Європейський Союз та його країни-члени є головними постачальниками технічної допомоги у світі, щорічно надаючи більше 30 млрд. євро офіційної допомоги країнам, що розвиваються, з яких 6 млрд. євро надходить через інституції ЄС.



ЄС укладає угоди у всьому світі не лише про торгівлю і традиційні фінансову та технічну допомогу, але також щодо економічних та інших реформ, підтримки розвитку інфраструктури і програм розвитку медицини та освіти.



Прапор ЄС



Історія створення прапору починається у 1955 році. Тоді Європейський союз існував лише у вигляді Європейського об’єднання вугілля та сталі, до якого входило шість країн. Однак існували окрема організація з ширшим представництвом – Рада Європи, – яка була заснована на кілька років раніше для захисту прав людини та пропагування європейської культури. У той час Рада Європи підбирала собі емблему. Після активних обговорень було прийнято нинішній варіант прапора – коло з 12 золотих зірок на блакитному тлі. Число зірок не має нічого спільного з кількістю країн-членів організації. В різних традиціях «12» є символічним числом, що означає абсолютну досконалість. Це також і кількість місяців у році, і кількість цифр на циферблаті годинника, тоді як коло є символом єдності.



Так народився європейський прапор, який представляє собою ідеал об’єднання народів Європи. На ньому сяє дванадцять зірок, як символ довершеності, повноти та єдності. Прапор залишається незмінним протягом багатьох років, не зважаючи на розширення ЄС.



Пізніше Рада Європи закликала інші європейські установи прийняти той самий прапор, і у 1983 році його затвердив Європейський Парламент. Усі європейські інституції використовують його з початку 1986 року.



Європейський прапор – це єдина емблема Європейської Комісії, виконавчого органу ЄС. Інші європейські установи та органи додають до прапора свою власну емблему.



Європейський гімн 



У широкому значенні – це гімн не лише Євросоюзу, але й усієї Європи. Музика гімну взята з Дев’ятої симфонії, яку Людвіг ван Бетховен написав у 1823 році. У фінальній частині своєї симфонії Бетховен поклав на музику «Оду до радості», написану у 1785 році Фрідріхом фон Шиллером. У цьому вірші знайшла відгук ідея братання народів.



У 1972 році Рада Європи (той самий орган, який розробив дизайн європейського прапора) схвалила бетховенську тему «Оди до радості» як свій гімн.



У 1985 році гімн було схвалено президентами та главами урядів країн ЄС як офіційний гімн Європейського Союзу. Цей гімн не має на меті замінити існуючі національні гімни країн ЄС. Гімн ЄС – це утвердження спільних цінностей та їх єднання у всьому розмаїтті національних відмінностей.



День Європи



9 травня 1950 року Роберт Шуман вніс пропозицію створити об’єднану Європу для налагодження мирних взаємовідносин на континенті. Пізніше ця пропозиція отримала назву «декларація Шумана». З неї бере початок процес об’єднання, який завершився утворенням Європейського Союзу.



Сьогодні 9 травня став ще одним європейським символом – Днем Європи, який разом з прапором, гімном та єдиною валютою – євро, виражає політичну сутність Європейського Союзу.

||
Марківська районна державна адміністрація
92400, Україна, смт. Марківка, вул.Леніна, 18
Тел. (06464) 9-19-85, факс 9-18-56
Веб-сайт: http://mar.loga.gov.ua
E-mail: gosadm@mar.lg.ukrtel.net
У разі використання матеріалів сайту посилання на old.mar.loga.gov.ua є обов'язковим.
Відповідальний за розміщення інформації: Марківська РДА